• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Лікар радить, консультує, інформує

Пам’ятка для батьків «Кір»

Кір – це гостре інфекційне захворювання, яке найчастіше вражає дітей. Але можуть захворіти і дорослі, яких у дитинстві обминула ця недуга.

Ознаки захворювання – гостро підвищується температура. Основними симптомами є нежить, кашель, кон’юнктивіт (запалення слизової оболонки ока). Характерним є зовнішній вигляд хворого: одутле обличчя, припухлі очі, ніс губи. Основна ознака хвороби – плями на слизовій оболонці порожнини роту та сип.

У дорослих кір протікає тяжко, часто розвиваються ускладнення.

Дії у разі виявлення перших симптомів кору

1. Терміново звернутися за медичною допомогою, викликавши лікаря, та обов'язково дочекатися його прибуття.

2. Не слід самостійно вести хворого у лікарню, оскільки він є джерелом інфекції.

3. До приходу лікаря слід ізолювати хворого в окремій кімнаті, яка має бути чи­стою, добре провітрюватися.

4. Обов'язково повідомити лікарю про всі можливі контакти хворого на кір за останні 10-20 днів.

5. Хворому на кір рекомендовано організувати постільний режим, забезпечити питтям.

6. Навчити хворого при нападах кашлю, нежитю прикривати ніс і рот носовою хустинкою чи серветкою, часто мити руки милом.

7. Слід забезпечити хворого індивідуальними речами побуту (окремий посуд, засоби гігієни та інше).

8. У жодному разі не проводити самолікування хворого на кір.

9. Особам, що контактують з хворим на кір, слід використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання, наприклад, маску чи марлеву пов'язку, які варто змінюва­ти через дві і чотири години відповідно.

10. Чітко дотримуватися рекомендацій лікаря.

Продукти та страви, що заборонено вживати дошкільнятам у садочку

Діти мають споживати лише безпечні та якісні продукти і страви — тоді вони будуть бадьорими, веселими та здоровими.

Аби забезпечити збалансований раціон, передовсім варто врахувати, які продукти та страви заборонено вживати дітям дошкільного віку. У закладах дошкільної освіти харчування дітей здійснюють згідно з Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затв. наказом МОН та МОЗ України від 17.04.2006 № 298/227.

Керуючись Інструкцією, виокремимо продукти, які не можна вживати: взагалі у певний період року у разі захворювань. Виконання норм харчування у дошкільному навчальному закладі

Абсолютно заборонені продукти харчування

Ні в якому разі не давайте дітям їсти продукти: недоброякісні або сумнівної якості термін придатності яких закінчується або вже закінчився. Ретельно перевіряйте терміни реалізації і умови зберігання продуктів. Не використовуйте продукти, що містять: синтетичні барвники ароматизатори підсолоджувачі підсилювачі смаку консерванти.

Запам’ятайте, а ліпше роздрукуйте і розмістіть на інформаційному куточку список продуктів, які заборонено замовляти, приймати та використовувати у дошкільних закладах.

• М’ясо та яйця водоплавної птиці
• М’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю
• М’ясні обрізки
• Субпродукти (діафрагма, кров, легені, нирки, голови тощо), окрім печінки та язика
• Свинина жирна
• Свинячі баки
• Сардельки, сосиски, варені ковбаси, нижчі 1-го ґатунку
• Річкова та копчена риба
• Гриби
• Соуси Перець Майонез
• Вироби у фритюрі, наприклад чіпси Вироби швидкого приготування
• Газовані напої Квас Н
• Натуральна кава
• Напої і соки непромислового виготовлення
• Кремові вироби
• Вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо)
• Пастеризоване фляжне молоко без кип’ятіння
• Сир м’який, виготовлений не на дитячій молочній кухні
• Сир кисломолочний, який має жирність нижчу від 9% і вищу ніж 18%
• Сметана без термічної обробки
• Сметана, яка має жирність нижчу ніж 15% і вищу ніж 20%
• Оцет
• М’ясні, рибні та овочеві консерви, якщо є м’ясо, риба, свіжі овочі
• Консерви, що містять олію, томат, оцет

Продукти та страви, які заборонено виготовляти у дитсадках

• Кисле молоко («самоквас»)
• Сир м’який
• Холодці
• М’ясні і рибні салати
• Холодники
• Паштети
• Тельці
• Форшмак
• Вироби у фритюрі
• Макарони «по-флотськи» з сиром м’яким або м’ясом
• Млинці з сиром м’яким або м’ясом
• Креми
• Морси
• Напої зі штучними барвниками та ароматизаторами
• Страви із нерозведених та непрокип’ячених консервованих фруктових компотів промислового виробництва

Зауважте! Перекисле молоко (простоквашу) можна використовувати лише для приготування тіста

«Святкові» заборони

Для частування дітей у свята, наприклад дні народження, використовуйте приготовлені у закладі пироги та пиріжки. Попросіть батьків не приносити кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані. Чому? Щоб запобігти гострим кишковим інфекціям та харчовим отруєнням дітей.

Натомість дозвольте пригостити дітей фруктами, ягодами та цукерками і печивом промислового виробництва. Зауважте! Ураховуйте індивідуальні особливості дітей під час розподілу страв. При цьому зважайте на: стан здоров’я апетит сприймання продуктів. Діти можуть не сприймати такі продукти, як молоко, риба, полуниці, яйця тощо Обмеження у споживанні продуктів харчування за різних дієт Дітям, які часто хворіють, мають хронічні захворювання та надлишкову масу тіла й ожиріння, заборонено споживати продукти, що не передбачені: дієтою № 5 дієтою № 7 дієтою № 8. Зауважте! Дієтичне харчування призначає лікар ЗДО (лікар відповідного профілю закладу охорони здоров’я) За дієтичного харчування необхідно змінювати технології приготування страв: здебільшого готують тушковані, варені, протерті страви.

Діти мають правильно харчуватися не лише в дитячому садку, а й удома. Тому співпрацюйте з батьками щодо питань раціонального харчування: ознайомте їх із режимом і специфікою харчування у закладі проведіть бесіди щодо харчування дітей у колективі та родині на такі теми: вечеря дитини вдома харчування у вихідні й святкові дні тощо розмістіть відповідну інформацію на інформаційних куточках.

Загартовування - один з ефективніших засобів профілактики захворювань. Воно позитивно діє на механізми пристосування до холоду та жари, послаблює негативні реакції нашого організму на зміни погоди.

Загартовування треба починати з повітряних ванн. Вранці, удень або ввечері, добре провітривши кімнату (щоб температура повітря була близько 18 градусів), швидко роздягніться на 3 хвилини. Потім щодня збільшуйте тривалість ванн на 5—15 хвилин, але не викликаючи сильного почервоніння шкіри! З кожним днем час від початку повітряного охолодження до появи «гусячої шкіри» буде збільшуватися. Коли воно досягне 3-5 хвилин, ви вже готові до більш холодних ванн (при температурі повітря +14 – +19 градусів), які проводять по такій же схемі.

Повернувшись у приміщення, обітріть кисті рук, передпліччя, шию, груди, спину, потім ноги (гомілки, стегна), поперек і живіт вологим рушником, губкою або просто долонею, змоченою теплою водою (30 — 36 градусів). Рухи повинні бути спрямовані від периферії до центру.

Ефективний спосіб загартовування органів подиху – нічний сон у постійно провітрюваному приміщенні або на свіжому повітрі. Улітку при температурі повітря, не нижче +14 — +18 градусів.

Загартовування підвищує стійкість до вірусних і бактеріальних заражень, від простудних захворювань і тим самим значно продовжує строк активного творчого життя людини.

Повітря, вода й сонце - головні фактори загартовування. Гартувати свій організм необхідно кожному. І починати це можна в будь-якому віці, але завжди ретельно контролюючи своє самопочуття. Загартовування не повинне супроводжуватися порушеннями сну, погіршенням апетиту, зниженням працездатності. Тимчасовими протипоказаннями до загартовування є захворювання, що супроводжуються підвищенням температури, гіпертонічні кризи, приступи бронхіальної астми, ниркові й печінкові коліки, важкі травми, харчові токсикоінфекції. Як тільки захворювання або його загострення ліквідоване, можна приступати до процедур, що гартують, спочатку місцевим, потім загальним. Але не забудьте, що якщо перерва перевищила 14 днів. Усе треба починати спочатку. 1-1,5 хвилини, поступово довівши їх до 1,5-2 годин. Ці процедури підвищують стійкість організму до тривалих і слабких холодових впливів. Повітряні ванни можна поєднувати з виконанням домашніх справ.

Через 10-15 днів починайте поєднувати повітряні ванни з місцевим загартовуванням-ходінням босоніж по підлозі протягом 3 хвилин, щодня збільшуючи його тривалість на одну хвилину, довівши її до 1,5-2 години. Дітям і людям похилого віку спочатку треба ходити по підлозі в тонких шкарпетках і лише потім – босоніж. Після процедури за 2—3 хвилини варто вимити ноги теплою водою (36 —37 градусів), а потім витерти їх. Через 7-10 днів ноги можна не витирати насухо, нехай вони обсихають на повітрі.

А щоб підвищити стійкість організму до швидких і різких охолоджень, повітряні ванни приймають інакше. Вранці, якщо температура повітря не вище +17 — +20 градусів, вийдіть на балкон у купальнику, трусах і майці або без неї. З появою «гусячої шкіри» починайте робити гімнастичні вправи. При зниженні температури до 5 градусів треба перейти в приміщення.

Після 20 — 30 хвилин повітряних ванн переходіть до водних процедур, які, є ефективним засобом загартовування, впливають на організм — поліпшують теплорегуляцію й обмін речовин, активізують діяльність серцево-судинної й дихальної систем. Загартовування водою можна починати в будь-який час року з обтирань за умови, що температура повітря в приміщенні не нижче 18 — 20 градусів.

ОБТИРАННЯ - своєрідна підготовка до таких найбільш сильних процедур, що гартують, як обливання й душ.

Для першого обтирання температура води повинна бути не нижче 36 —34 градусів. Через кожні три процедури знижуйте її на один - два градуси й доведіть до 12 градусів (якщо ви молоді й практично здорові). Дітям і людям похилого віку досить знизити температуру води до 20 градусів. Обтирання тіла варто проводити в такій же послідовності, як і після повітряних ванн.

Тривалість обтирання в міру зниження температури води потрібно поступово зменшувати з 1,5-2 хвилин до півхвилини.

ОБЛИВАННЯ водою бажано починати влітку. Лійку, глечик, відро наповніть водою, температура якої 36 —34 градуса, і протягом 1,5-2 хвилин послідовно обливайте всі частини тіла, починаючи з голови. Температура води й тривалість процедур регулюються так само, як при обтиранні. Якщо при обливанні з'являється «гусяча шкіра», розітріться злегка рушником або зробіть кілька гімнастичних вправ.

ДУШ - ще більш сильна процедура, що гартує, що поєднує в собі й холодовий і механічний вплив. Але перш ніж приступити до цього виду загартовування, порадьтеся з вашим дільничним лікарем.

Починайте приймати душ теплий (температура води 36 -34) протягом 1,5-2 хвилин, потім так само, як при обтиранні й обливанні, поступово знижуйте температуру води на 1-2 градуси, довівши до 20-12 градусів, а тривалістю-до 0,5-1 хвилини.

Такі обтирання, обливання й душ підвищують стійкість організму до коротких і різких впливів холоду, добре тонізують організм. Тому їх доцільно робити вранці.

Удень і ввечері, після роботи або занять фізичними вправами, для зняття стомлення можна користуватися контрастними (то холодною, то гарячою водою) обливаннями й душем. Для першої процедури температура теплої води повинна бути 36-34 градуса, а прохолодної -30-28 градусів. (Зручніше за все приготувати її у двох великих лейках або глечиках.) Протягом 20-30 секунд обливайтеся теплою водою, потім стільки же часу прохолодною й повторіть це 3-5 разів. Через три дні підвищить температуру гарячої води до 36-38 градусів, а холодної - знизьте до 28-26 градусів. Поступово доведіть температуру гарячої води до 40-41 градуса, а холодної-до 18-20 градусів.

Також можна проводити й місцеві процедури, що гартують, наприклад, загартовування стіп, поперемінно опускаючи їх то в гарячу, то в холодну воду.

Узимку завершуйте контрастні обливання й душ холодною водою, а влітку - гарячою.

Дуже корисні обтирання, обливання й душ у поєднанні з повітряними ваннами. Вони підвищують стійкість організму до слабких, але тривалим холодовим впливам.

Після водної процедури (температура води 38—36 градусів) лише злегка промокніть рушником поверхню тіла, залишивши дрібні краплі води. Якщо з'явилася «гусяча шкіра», то через одну хвилину зробіть розтирання або кілька фізичних вправ. Через тиждень цей розрив можна збільшити до 2 хвилин, ще через тиждень-до 3 і так далі. Згодом ви помітите, що через 7-10 хвилин «гусяча шкіра» уже не з'являється й ви не зазнаєте ніяких неприємних відчуттів. Щотижня температуру води для обливання й обтирання знижуйте на 1-2 градуси, довівши її до 26-20 градусів.

З початку травня навіть жителі середньої смуги можуть приймати сонячні ванни. Під дією ультрафіолетових променів поліпшується обмін речовин і склад крові, підвищується стійкість організму до впливів зовнішнього середовища. Однак сонце - досить сильний фактор, що гартує, тому, приймаючи сонячні ванни, ураховуйте вікові особливості й стан здоров'я. При загостреннях, наприклад, хронічних захворювань, туберкульозі легенів, атеросклерозі, різних новотворах загартовування сонцем протипоказано.

Перед тим як почати приймати сонячну ванну, посидьте кілька хвилин під тентом або під тінистою кроною дерев. Це підготує вас до наступного етапу загартовування, а людям похилого віку і ослабленим замінить сонячну ванну.

Тривалість першої сонячної ванни – ні більше п'яти хвилин. Через кожні два дні можна збільшувати її на п'ять-десять хвилин і довести до одної - двох годин у день, але обов'язково під час таких тривалих ванн треба робити десяти - дванадцятихвилинні перерви на відпочинок у тіні. Улітку кращий час для сонячних ванн від-8 годин до 11, навесні й від 11 до 14 годин.

Починайте прийом сонячних ванн із опромінення спини і у жодному разі не натще і не відразу після їжі, а через годину-півтори.

Зразкова схема загартовування дітей від двох до шести - семи років

У літню пору до гартуючих процедур можна додати ходіння босоніж - спочатку зовсім недовго і тільки по теплому піску або землі, потім по довше, потім і по прохолодній траві.

Гімнастика і загартовування повинні подобатися дитині. Постарайтеся, щоб він сприйняв їх не як щось примусове, неприємне, а займався б радісно і весело. І дуже добре, якщо батьки щоранку разом з дитиною будуть виконувати гімнастичні вправи, додавши їм характер гри.

Правильне фізичне виховання — головний бар'єр проти ГРВІ. Але треба завжди пам'ятати і про міри захисту від інфекції. Оберігайте дитини від контакту із хворими. Намагайтеся не їздити з ним у міському транспорті, особливо в період спалахів цих захворювань, уникайте людних місць. Якщо занедужав хто-небудь зі членів родини, ізолюйте його. Спеціальні дослідження показали, що навіть така проста міра, як ширма, завіска в постелі хворого, більш ніж удвічі знижує ризик зараження навколишніх.

Температура повітря в приміщенні, де перебуває дитина, +20оС — +18оС градусів.

Повітряна ванна - 10-15 хвилин. Дитина рухається, бігає; одягнений у трусики, майку з короткими рукавами, капці на босу ногу або короткі шкарпетки. Частина часу (6-7 хвилин) приділяється на гімнастичні вправи з наведеного комплексу.

Умивання водою, температура якої з +28оС градусів знижується під кінець року загартовування влітку до +18оС, узимку до +20оС. Діти старше двох років миють обличчя, шию, руки до ліктя, старше трьох — верхню частину грудей і руки вище ліктя. Первісна температура води для дітей старше трьох років теж +28оС, а мінімальна влітку +16оС, узимку + 18оС градусів.

Денний сон улітку на свіжому повітрі, узимку — у добре провітреній кімнаті при температурі +16оС — +15оС градусів. Прогулянка два рази на день при температурі до –15оС тривалістю від 1—1,5 години до 2—3 годин. У літню пору сонячні ванни від 5-6 до 8-10 хвилин два-три рази на день; перебування на свіжому повітрі й у тіні необмежено.

Контрастне обливання ніг стіп і нижньої третини гомілок — водою, температура якої +38оС, потім +28оС і знову +38оС градусів (перед денним сном). Улітку можна замінити цю процедуру обливанням ніг після прогулянки з поступовим (кожні 5-7 днів на 1 градус) зниженням температури води з +28оС до +18оС градусів, дітям старше трьох років — до +16оС градусів.

Полоскання рота (діти двох-чотирьох років), горла (діти старше чотирьох років) кип'яченою водою кімнатної температури з додаванням настою ромашки або шавлії два рази з зранку і ввечері. На кожне полоскання використається близько 1/3 склянки води.

Правила загартування

Поступово збільшуйте дозу впливів, що гартують. Різкі незвичні охолодження можуть стати причиною захворювань.

Ураховуйте індивідуальні особливості свого організму. При порушеннях діяльності серця, легенів, нирок, захворюванні носоглотки перш, ніж почати гартуватися, проконсультуйтеся з лікарем.

Гартуйтеся систематично протягом всього життя. Навіть двотижнева перерва зводить нанівець весь ефект від процедур, що гартують, проведених протягом тривалого часу.

Привчайте себе до всіляких видів охолодження: сильним, середнім, слабким, швидким. Проводьте повітряні і сонячні ванни, під час перегонів, спортивних різних ігор, занять гімнастикою. Це підвищує ефективність загартовування.

Чергувати місцеві процедури, що гартують (ходьбу босоніж, полоскання горла прохолодною водою і т.д.) із загальними, тому що загартовування тільки окремих ділянок тіла не підвищує загальної стійкості організму.

Порадник для вихователів

Огляд дітей на педикульоз

“Організація та проведення заходів, спрямованих на боротьбу з педикульозом, - передбачена наказом МОЗ України №38 від 28.05.1994р.

Згідно з п.102 “Санітарних правил облаштування і утримання дитячих дошкільних закладів”, щоденний ранковий прийом дітей проводить вихователь, який розпитує батьків про стан здоров’я малят, оглядає рот та шкіру дітей.

Якщо під час ранкового фільтру виявлені ознаки педикульозу, таку дитину не можна приймати цього дня в групу, а слід негайно направити разом з батьками до ізолятора. Про кожен випадок педикульозу вихователь має повідомити педпрацівника закладу, аби факт був своєчасно зареєстрований у журналі обліку інфекційних захворювань. Медичний працівник садка повинен направити дитину в дезстанцію для лікування. Дозвіл на відвідування садка дається після ліквідації педикульозу”.

В родинах, де дотримуються чистоти в побуті, де шанують особисту гігієну і стежать за здоров’ям дитини, напевне, подбають, аби дитина не потерпіла від педикульозу.

Обережними – не тільки в мороз

Переохолодження всього організму дитини, а також окремих ділянок тіла може статися за сильного морозу. В умовах підвищеної вологості, при поривчастому вітрі обмороження спостерігається і при температурі повітря трохи нижче, а то й трохи вище нуля. А на випадок, якщо біда все ж трапилась, лікар радить:

- Ні в якому разі не можна розтирати уражені ділянки тіла снігом, бо при цьому легко поранити шкіру й занести інфекцію. Так само не можна вдаватися до швидкого зігрівання в теплому приміщенні – є загроза омертвіння тканини. Відновлення порушеного внаслідок обмороження кровообігу досягає лише повільним зігріванням. Тому перш ніж завести дитину до теплого приміщення, уражені ділянки шкіри треба захистити тепло ізолюючими пов’язками з марлі або широкого бинта з прошарком вати. Можна використати шарф, хустку, рукавичку або інші теплі речі. Тоді відігрівання відбуватиметься поступово, за рахунок виробленого організмом тепла. Дуже корисно давати дитині пити гарячий чай. І до гарячих ванн чи сухого жару не можна вдаватись, бо це також призведе до некрозу тканини. Причому ці зміни часто відбуваються не відразу, а через 3-5 днів після переохолодження: поступово наростає набряк, з’являються пухирі… Наслідки можуть бути тяжкими, тому в будь-якому разі, навіть якщо загроза незначна, дитину мусить оглянути лікар.

При несильному охолодженні обличчя, уражене місце треба обережно розтерти м’якою рукавичкою, шарфиком, потім змастити дитячим кремом.

Увага! Корисна інформація!

У зв’язку з можливістю епідемії грипу рекомендуємо вжити медико - профілактичні заходи для дітей та дорослих.

Загартовування

Прийом загально зміцнювальних і тонізуючих препаратів (екстракт женьшеню, елеутерококу), препаратів більш вираженої імуномодулювальної дії – екстракт або пігулки ехінацеї, імунсил, імунал).

Прийом вітамінних комплексів або вітаміну С у дозі 0,5 г. на добу.

Систематичне споживання цибулі, часнику, лимонів.

Дотримання належного повітряного режиму: постійне провітрювання приміщень, їх ароматизація ароматичними оліями шавлії, чайного дерева тощо.

Специфічна сезонна профілактика

Щеплення, проведене в потрібний час та в належному об’ємі живою (інтраназально) або інактивованою вакциною (парентерально).

Щепленню насамперед підлягають особи з підвищеним ризиком розвитку ускладнень, з хронічними захворюваннями дихальної системи, хворі на цукровий діабет, тощо. Їх за бажанням можуть робити всі, хто не має протипоказань.

У період епідемії рекомендується: приймати амізон дітям 6 – 12 років по 0,125 мг (0,5 пігулки) через день – протягом трьох тижнів.

У разі спалаху епідемії грипу в дошкільних закладах установлюється карантин – мінімум на 7 днів.

Не забуваймо про вітаміни

У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м'ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування.

І звісно ж, не можна забувати про овочі і фрукти. Холодної пори найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець , брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат.

Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго. Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус.

Застуді – жодного шансу

Якщо помітили у малюка перші ознаки застуди, негайно починайте лікування. Три – чотирирічному малюкові приготуйте гарячу ванночку для ніг. Для цього залийте суміш із чотирьох столових ложок лікарських трав(листя волоського горіха і ромашки) чотирма літрами гарячої води. Нехай дитина попарить ніжки десь п’ять хвилин. Потім ретельно витріть ступні, натріть їх спиртом, надіньте спочатку бавовняні, а потім вовняні шкарпетки і вкладіть малюка у ліжко періодично пропонуйте йому випити щось тепле, скажімо, липовий чай з малиною – рідина виводить з організму продукти інтоксикації.

Батькам та педагогам

Ранковий прийом дітей

Ранковий прийом дитини до дошкільного навчального закладу щодня здійснює вихователь групи під контролем медичного працівника. Під час ранкового прийому перевіряють стан шкірних покровів дитини, проводять опитування батьків. Усім вихованцям ясельних та карантинних груп вимірюють температуру тіла. Термометри дезінфікують.

Дітей з ознаками захворювання до дошкільного закладу не приймають. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності з інших причин приймання дітей дозволяють за наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебувала під медичним наглядом.

Обов’язки медичної служби

Щоденний контроль за станом здоров’я вихованців

Медичні працівники дошкільного навчального закладу мають здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично навчати дітей правил особистої гігієни, проводити профілактичні щеплення спільно з лікарем-педіатром згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ.

Щоденно медичний персонал контролює профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь. Щоденні медичні огляди дітей допомагають своєчасно виявити ознаки захворювання у дитини, ізолювати вихованця від здорових дітей і надати невідкладну медичну допомогу.

Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII із змінами і доповненнями.

Обов’язки медичної служби

Контроль за організацією харчування

Медична сестра дошкільного навчального закладу відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329).

Увага, батьки!

Отруєння дітей лікарськими засобами

Численні перевірки вказують на те, що вихованці ДНЗ найчастіше отруюються тими лікарськими засобами, які не входять до переліків комплектації медичного кабінету дитсадка. Тобто, сторонніми лікарськими засобами, принесеними дітьми з дому.

Категорично забороняється приносити лікарські засоби до дошкільного закладу, навіть з метою долікувати дитину. Лікуйте дітей лікарськими препаратами тільки удома!

МЕДИЧНА СЕСТРА КОНСУЛЬТУЄ :

Значення вітамінів для розвитку дітей

Однією з причин погіршення стану здоров'я дитини є дефіцит вітамінів.

Повноцінне харчування має неабияке значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини. Організм, що росте, потребує велику кількість поживних вітамінів (білків, жирів, вуглеводів), які надходять переважно з продуктів харчування. Поряд з цим, процеси обміну речовин в організмі дитини відбувається за участі біологічно активних сполук - вітамінів та мікроелементів. В організмі людини вітаміни беруть участь у процесах обміну речовин. Мікроелементи покращують засвоєння вітамінів та регулюють обмін речовин. Для дитячого організму в період інтенсивного росту абсолютно необхідними є кальцій, фосфор та магній.

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров'я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

погіршення самопочуття;

зниження розумової і фізичної працездатності;

порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);

уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;

схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов'язково повинен містити молочні продукти джерело вітамінів та кальцію), м'ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов'язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності - гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам'яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга - авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років - таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом - без цукру.

Приймати вітаміни краще під час або одразу після їжі, переважно вранці.

Необхідно обов'язково проконсультуватися з педіатром стосовно вибору вітамінного препарату та тривалості курсу вітамінопрофілактики.

Призначати препарати повинен лише кваліфікований лікар.

Сумлінно виконуйте всі призначення педіатра, пам'ятайте, що самолікування може зашкодити дитині

Особиста гігієна дітей дошкільного віку

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це обов'язок батьків.

Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом і підтримка його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкіряного жиру. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.

Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно це робити після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь підготувати рушник та мило, за відсутності крана з водопровідною водою — кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок чи цвях, а не накидати собі на шию або плечі, бо на нього під час умивання попадатимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках і майці.

Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємкості. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім - добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, шию та вуха.

Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який у кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5 - 7-річного віку — обтиратися до пояса. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.

Перед сном обов'язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей і натирань, а також може привести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ніг необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.

Обов'язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень їх необхідно обережно підрізати. Але в жодному випадку не можна гризти нігті!

Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин (кішок, собак); торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків і тому подібне) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.

Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно почати догляд за порожниною рота і зубами дитини . Дитина має чистити зуби вранці й обов'язково увечері перед сном.

Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися хустинкою, то разом із бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа й окрему для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа на очі чи навпаки.

Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть, якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя або перев'язувати подряпину треба лише чистою хустинкою.

Дитина дошкільного віку легко піддається вихованню завдяки розвиненому відчуттю наслідування, спостережливості, допитливості та потреби в самостійних діях. І тому необхідно використовувати ці властивості дитини при прививанні їй гігієнічних навичків (своєчасне миття рук, чищення зубів, дбайливе зберігання одягу і т. ін.).

Коментарi